18-го вересня за 10,5 годин пробігся Боржавою: 30 км по горизонталі, майже 1200 м перепад висот. Приїхав до Воловця 81-м поїздом (08:27 прибуття), поїхав додому 82-м (19:20 відправлення). Маршрут: Воловець – ЛЕП – г.Плай – траверс г.В.Верх – г.Стій – траверс г.В.Верх – траверс г. Плай – ЛЕП – Воловець (трек та вейпоінти для OziExplorer, зроблені вручну, GPS в мене не має).
Думав як назвати цей репортаж… Це щось особливе, коли крім тебе і гір більше нікого немає. Специфіка моєї роботи така, що працюю я і з комп’ютерами, і з людьми, причому і перші відносини, і другі, в силу керівної посади, часто досить нервові, тому хочеться від того всього відпочити. Найкраще відпочивати від комп’ютерів в горах, де навіть мобільний телефон майже не працює (UMC). Відпочивати від людей краще за все також в горах. А тут ще й нагода підвернулася: йду в гори в понеділок, усі, хто міг піти разом зі мною, будуть на роботі. Отже: Боржава і я. І нікого більше.
Нажаль мому єданню з Боржавою, трохи завадила пара іноземців, що плуталися між ногами між Плаєм та В.Верхом, через що я не пішов на В.Верх, а звернув на траверс. Потім ще бачив місцевого збирача яфинів майже на вершині г.Стій. До працівника метеостанції в силу вищеназваних причин я також не підходив.
Багато писати не буду, бо чисте повітря, чисту воду, чудові краєвиди, смачні ягоди тощо ніякими словами не передати. Небо переважно було хмарне, але хмари високі, сонячне світло скрізь них вільно проникало. Над закарпаттям хмари трохи густішали, було видно сліди дощів. Декілька разів незначно накрапало і над хребтом, але під вечір небо прояснилося, до початку спуску північним схилом вздовж ЛЕП мене зігрівало досить яскраве, хоча вже не літнє сонце. Добре наївся ожини та трохи поїв яфинів. Ледь не ризикнув, дорогою назад, спуститися близько вершини 1543,9 на траверс, але все ж таки лишив траверс хребта для іншого походу, там гарні місця, але для цього потрібно більше часу. Якось пройдуся траверсом від висоти 1330,7 не доходячи г.В.Верх від Плаю і до висоти 1371,1 за г.Стій.
Номер вейпоінту – час і місце:
1 – 08:28 Вийшов з вокзалу у Воловці
2 – 09:07 Місце злиття двох струмків під ЛЕП
!!! на схилі вздовж ЛЕП – велика і смачна ожина
3 – 10:07 Місце, де зустрічаються ЛЕП та серпантин
4 – 11:00 Метеостанція
5 – 11:15-11:50 Сніданок на перевалі між г.Плай та г.В.Верх
6 – 12:30 Початок траверсу В.Верху
7 – 12:50 Кінець траверсу. Хребет.
!!! на хребті В.Верх – Стій ще лишилося чимало яфинів.
8 – 14:10 г.Стій
7 – 15:10 Початок траверсу В.Верху
9 – 16:25-16:55 Обід біля джерела на нижньому траверсі г.Плай
2 – 17:45-18-20 Вечеря біля місця злиття двох струмків під ЛЕП
1 – 18:55 Вокзал у Воловці
Фото нагорі та інші - з телефону, також ще є непроявлена плівка. Коли відсканую, то викладу кращі фотографії.
P.S. Під час походу пройшов перше “бойове” випробовування новенький Primus OmniFuel з використанням бензину “Калоша”. “Калоша” горить чисто, казанок лишається блискуче чистим, примус не забивається. Єдиний виявлений недолік – неможливість від’єднати шланг від пляшки з пальним так, щоб не вимочити пальці у пальному, яке під час відкручування шлангу виривається з клапану. З використанням чистого палива (“калоша”) ця проблема несуттєва, адже воно майже немає запаху та миттєво випаровується. Якщо ж доведеться використовувати звичайний бензин або солярку, то буде значно гірше. Час закипання води не засікав, але на приблизно 750 мл води йшло не більше 3-4-х хвилин, включаючи секунд 30-ть на розігрів пальника.
P.P.S. Похід розпочався зі спроби закрити вікно у 19-му вагоні 81-го поїзда. Скло при цьому посипалося прямо на мене. Трохи подряпав руку, хоча могло бути гірше. Дістав з походної аптечки пластир бактерицидний. На щастя більше вона не знадобилася… Назад їхав у новому вагоні 
Чому все ж не пішов в Осу, як я рекомендував на “Карпатах..”?:) По часу виходило. Траверс: я одного разу здуру поперся з долини потоку Оса… Б-рр. Пригоди на свою голову. Потім ішов тим траверсом. В результаті прийшлося ночувати на південно-західному схилі Стою. Без намета, під чотиригодинною грозою. Більше не хочу:)).
Під ЛЕП смачна ожина. Коли дерся в гору, то не наївся, довелось повертатися
Траверсом колись обов’язково піду, але не в одноденному поході, щоб теж не ночувати в таких екстремальних умовах.
Взагалі-то є один прикольний варіант якраз на два дні з заходом на всі вершини та цікаві місця. Ніхто про нього чомусь не згадує. Воловець – Плай – ВВ – Стій(траверсом, чи хребтом)- Оса – Занька (пішки чи електричкою) – Темнатик – Воловець. Мені, особисто, найбільше подобається вихід із Заньки на Темнатик.
Вітаю з сольником!!!
Цікаво… Рівно рік тому ходив тим же маршрутом, що й ти. І це теж був сольник. Правда, біг троха скорше (був практично без спорядження), що й компенсував на ожині – під дротами спускався мабуть години з дві. Справді – ожина там класнюча!!!
не згадують, бо, певно, влом (як для ПВД-шки) після спуску знову пертися на хребет (на Темнатик)…
Класичний варіант – Воловець – хрест – Темнатик – Плай – ВВ – Стій – ст.Вовчий
Та в тому і прикол, що це найлегший (пологий) шлях на Темнатик
З наплічником – 80 хвилин, можна без зупинок. Плюс – безлюдно. А то якось на ділянці Темнатик – Плай нарахував 49 (!) туристів.